Четвер, 20 грудня 2018 21:25

Роз’яснення для вірян, щодо Закону, що захищає українську церкву від релігійних організацій, які управляються з країни-агресора і окупанта

Верховна Рада України прийняла закон за яким у своїй назві та статутних документах релігійна громада, яка має свій керівний центр в країні, що окупувала територію України чи здійснила агресію проти української держави, має це зазначати у своїх документах.

За таке рішення проголосувало 240 депутатів законодавчого органу влади 20 грудня. На ранковому засіданні Верховної Ради України.

Закон підписав Голова Верховної Ради України і передав його на підпис Президенту України. Якщо глава держави підпише його невідкладно і текст закону буде опубліковано, він має вступити в силу одразу. В тексті Закону вказано, що «цей закон вступає в силу з моменту його публікації».

Віряни Православної Церкви України і прихожани інших релігійних громад, звертаються до представників Олександрійського благочиння із роз’ясненням. Вони просять пояснити: «Що означає цей закон? Як він вплине на життя громад в місті? Чи не буде гонінь на православних з інших громад?». Надаємо роз’яснення на ці звернення.

Звернемось до тексту Закону, який опублікований на офіційних джерелах. Повна назва Закону, який можна прочитати всім, хто має на те бажання і час є такою: «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Якщо уважно прочитати новий Закон, що складається із декількох сторінок, то можемо зрозуміти, що в ньому немає пригноблення наших братів і сестер по вірі православній, які сьогодні мають відношення до інших громад.

Закон не забороняє нікому і далі ходити у різні храми, молитися Богу чи збиратись своєю громадою для інших потреб.

Навпаки, Закон посилює захист православ’я в Україні від назв релігійних організацій, що вводять людину у смуту і сіють обман, не говорять правду до кінця, приховують інформацію від вірян.

Відтепер, в Україні, всі релігійні громади, що мають пряме відношення до країни-агресора, мають зазначати своє походження і зв'язок із цією країною. Це показує те, звідки ця церква, хто може на неї впливати.

Релігійна організація або об’єднання, які входять до структури чи є частиною релігійної організації (об'єднання), керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, має відображати приналежність до релігійної організації (об'єднання) за межами України шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.

Таким чином, Закон тільки зобов’язує навести порядок у статутних документах. Він зобов’язує відповідні релігійні організації за чотирі місяці з часу опублікування Закону, внести передбачені цим документом зміни до своєї офіційної назви та до свого статуту.

Єдина пряма заборона - це обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійної організації, яка управляється з країни-агресора і окупанта, до військових частин, з'єднань Збройних сил та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації. Ці обмеження вбережуть тих самих священників від конфліктів та забезпечать їх діяльність за межами місць служби військовиків, які діють за військовим статутом та мають чимало своїх, спеціальних завдань. Це унеможливить провокації та гарантуватиме мирне існування різних релігійних громад. Закон говорить, що «не допускається надання переваг або накладання обмежень у діяльності релігійної організації», якщо вона є з країни-агресора, крім тих, про яку ми тільки що сказали.

Чи є загроза того, що після чотирьох місяців і в разі не перереєстрації, релігійні громади, що управляються з країни-агресора і окупанта, втратять офіційний статус, і у них почнуть забирати майно, розпускати? Закон цього не передбачає і не може передбачати, бо свобода совісті і віри гарантована Конституцією України.

Та давайте задамо собі інше питання: «Чи є проблемою перереєстрація для керівників цих релігійних громад, щоб захистити своїх вірян, до яких ми відносимось як до братів та сестер по вірі Христовій?» Звісно це не є тим, що не можна зробити. Закон – це справа держави. Держава має право регулювати мирські справи. Справа церкви - єднати людей по вірі і прислухатись до держави у справах мирських, не поступаючись християнськими цінностями. Тому спроба створити з цього скандал чи висловлювати якісь образи, гнівні вислови, неправедні дії, провокувати людей на дії, які порушили б мир у місті, всьому благочинні чи інших регіонах України, не є виправданими.

Гординя і інші гріховні пороки мають відійти у сторону і їх місце має зайняти Христове терпіння і віра у Бога. Христос говорив, що всі ми діти Божі і маємо прихилятися перед Божими заповідями і не мати перед собою кумира, яким би він не був. Тільки Бог є для нас світочем і провісником Спасіння.

Ми сподіваємось на те, що це рішення держави допоможе створити міцну єдину помісну українську церкву, розвіяти смуту, яку напускають безвірники у серця християн. Сподіваємось, що Бог благословить нас усіх на досягнення миру і пошуки діалогу.

Спаси Боже!

Прочитано 109 разів
Зворотній дзвінок Відправте нам свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо!
Обязательное поле
Обязательное поле
Дякуємо! Ми отримали ваш запит. Ми зв'яжемося з вами як можна швидше.

Контакти

Телефон. +38 (098) 955-05-59
Email. у фейсбуці
Адреса. вул. Таврійська 12, м. Олександрія

Скачать шаблоны joomla 3.4.